Dudykina st.28/310, Zaporizhzhya, 69065, Ukraine
+380 61 270 95 59
constellation.of.help@gmail.com

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

СУЗІР'Я ДОПОМОГИ

КОЖНА ЛЮДИНА - ЦЕ ЗІРКА, І ЩОБ ВОНА ЗАСЯЯЛА, НЕОБХІДНО ЛИШЕ  ПРОТЯГНУТИ ЇЙ РУКУ ДОПОМОГИ

Everyone is the star and for shining only necessary need to lend a helping hand

Created with Sketch.

Історія…

Вперше латинку для запису української мови було використано в XVII ст. Це були праці польських авторів, присвячені українській тематиці. Попри те, що книги були польською мовою, вони містили транскрибовані латинкою записи українських народних пісень, зокрема балади про козака і Кулину в брошурі Яна Дзвоновського (1625). Професор Алодія Кавецька-Ґричова виявила й опублікувала драматичний твір українською мовою «Tragedia ruska», надрукований латинським шрифтом у раківській аріанській друкарні Себастіяна Стернацького не пізніше 1618–1619 рр.

У XVII–XVIII ст. використання латинки для української мови було поширене на Правобережжі, а друковані тексти траплялися навіть у Харкові. Втім велика частина українців, особливо пов’язана з православними культурними осередками, вважала, що з руською (українською) мовою та культурою має бути нерозривно пов’язана кирилиця.

Праця «Ruskoje wesile» Лозинського (Перемишль, 1835), що стала презентацією його проекту на практиці.
1834 року Йосип Лозинський виступив із пропозицією повного переведення руської (української) мови на латинську абетку, написавши статтю Про впровадження польської абетки до руської писемності (O wprowadzeniu abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego) та опрацювавши (в рукописі) граматику руської (української) мови та видавши книгу «Ruskoje wesile» (1835). В основу своєї абетки він поклав польський правопис. Лозинський був не першим, хто висловив таку ідею: ще на початку XIX ст. подібне пропонували Шлецер у своїй праці про Нестора Літописця, Й. Фольтіґ у Словнику ілірийської, італійської та німецької мов, а кількома роками згодом Єрней Копітар та А. Пахмаєр.
І далі були щє і ще…

Актуальність…

Оскільки зараз це питання постає знову – латинізація української мови може бути впроваджена вже скоро. Ми хочемо, щоб Ви задумалися, чи потрібна така зміна. І якщо вона буде, то яка саме.
Більшість варіантів, що пропонувалися вік тому та зараз – це транслітерація у різних варіантах, тобто заміна букви на кирилиці латинською або їх комбінацією.
Ми не повинні підстроюватися під американців, під німців, під поляків — нам з абеткою жити, а не тисячі іноземців, що до нас завітали і всеодно потребують перекладача. Нам, якщо і потрібна, то така абетка, щоб її розуміли насамперед ми.
Спробуйте один з таких варіантів:

Транслітерація

Shche ne vmerla Ukrainy, i slava, i volia.
Shche nam, brattia molodii, usmikhnetsia dolia.
Zghynut nashi vorizhenky, yak rosa na sontsi,
Zapanuiem i my, brattia, u svoii storontsi.
Dushu y tilo my polozhym za nashu svobodu
I pokazhem, shcho my, brattia, kozatskoho rodu.

Проект Лозинського

Szcze ne wmerła Ukrainy ni sława, ni wola.
Szcze nam, brattia ukrainci, usmichneťsia dola.
Zhynuť naszi woriżeńky, jak rosa na sonci,
Zapanujem i my, brattia, u swoij storonci.
Duszu j tiło my położym za naszu swobodu,
I pokażem, szczo my, brattia, kozaćkoho rodu.

Проект Федкевича

Šče ne vmerla Ukrajiny ni slava, ni volja.
Šče nam, brattja ukrajinci, usmixnetjsja dolja.
Zhynutj naši voriženjky, jak rosa na sonci,
Zapanujem i my, brattja, u svojij storonci.
Dušu j tilo my položym za našu svobodu,
I pokažem, ščo my, brattja, kozacjkoho rodu.

Українська латиниця 2.0 

Ми пропонуємо до розгляду наш фонетичний варіант української латиниці, який не потребує змін у правилах української мови, окрім зміни літер.

Фонетична абетка

А а – А а
Б б – B b
В в — V v
Г г — G g
Ґ ґ – Ğ ğ,
Д д –D d
Е е – E e
Є є – Ë ë
Ж ж – Ž ž
З з – Z z
И и – Y y
І і – I i
Ї ї – Ї ї
Й й – J j
К к — K k
Л л – L l


М м – M m
Н н – N n
О о – O o
П п – P p
Р р – R r
С с – S s
Т т – T t
У у – U u
Ф ф – F f
Х х – H h
Ц ц – C c
Ч ч – Č č
Ш ш – Š š
Щ щ – Ś ś
Ь ь – Ь ь
Ю ю – Ü ü
Я я – Ä ä

Śe ne vmerla Ukraїny i slava, i volä,
Śe nam, brattä molodiї, usmihnetьsä dolä.
Zgynutь naši voriženьky, äk rosa na sonci.
Zapanuëm i my, brattä, u svoїj storonci.
Dušu j tilo my položym za našu svobodu,
I pokažem, śo my, brattä, kozacьkogo rodu.

Хтось може сказати, що розуму

переходити на латиницю складно

і ось Вам приклад — досить просто:

Які страни перейшли на латиницю:

— Азербайджан — 1991 рік, відновили історичне переведення на латинку, яке існувало на початку XX століття, коли країна відмовилася від арабського правопису. На практиці країна перейшла на латинку лише в серпні 2001 року вольовим рішенням президента Гейдара Алієва. До цього всюди на практиці люди послуговувались кирилицею. Локальні ЗМІ, до речі, вважали, що перехід на латиницю спричинить втрату аудиторії та падіння рекламних прибутків. Президент виявився непохитним, і не сталося економічного та інформаційного колапсу (попри прогнози скептиків).

— Туркменістан — 1991 рік, за схожим сценарієм перейшов на латинку.

— Узбекистан — 1993 рік, відмовилися від кирилиці. Навчання у школах та робота переважної частини ЗМІ тут йде латиницею.

— Молдова — 1989 рік, запровадили абетку, дуже схожу на румунську.

— Казахстан — 2017 рік, президент цієї країни проголосив курс на прискорений перехід на латинку, який має завершитися за декілька років.

Чи будемо ми наступні?